aleechka

...можна почитати на "Афіші-Бровари" ;)

Дехто називає це свято «вечором марнославства» і на подібні зустрічі принципово не ходить, а дехто навпаки щороку стрімголов біжить до школи на свої «5 хвилин слави», дехто просто сумує за «щасливою порою дитинства» у шкільних стінах, а хтось приходить на такі зустрічі, щоб побачити та привітати свою «шкільну маму». У Броварах день зустрічі випускників відзначають у першу суботу лютого, і навіть канун виборів не став на заваді броварчанам, які вирішили зустрітись зі своїми колишніми однокласниками. А оскільки найгучніше святкують цей день «свіжачки» та «ювіляри», то журналісти «Афіши-Бровари» поцікавились, як пройшла зустріч у колі колишніх однокласників у тих, хто закінчив школу 1, 10 та 25 років тому.

ПС:  вгадайте, які з відповідей мої ;)

Мій дуже хороший друг з Броварів Дмитро Стретович, який навчається у Драгоманова і створив там літклуб "Маруся", активізував Інтернет-промо літкулубу і завів ЖЖ-ком'юніті litclub_marusya. Тож якщо цікавитесь сучукрлітом, рекомендую приєднуватись, у Дімки та його друзів дуже амбітні і дуже симпатичні плани, до того ж вже є зреалізовані проекти: "заочне" обговорення творчості Дереша; зустріч з Лазуткіним, Роздобудько та Кокотюхою, "День літературної свободи".

( Більше про літспільноту )

Різдвяні свята у великих містах та мегаполісах вже давно втратили свій праслов’янських дух, справжніх колядників та костюмовані вертепи тепер можна зустріти хіба що у західноукраїнських селах та містечках. Однак минулого тижня у Броварах зібралась весела компанія колядників, які вирішили відродити цю традицію та влаштували дійство під назвою «Різдвяні витівки».

Ініціатором акції виступила молодіжна громадська організація «Авангард Плюс». Поширюючи в Інтернеті запрошення на подію, організатори пропонували всім охочим зустрітись на Майдані Свободи біля ялинки, а вже звідти вирушити по домівках броварчан з «благою вістю». Взяти участь у «Різдвяних витівках» зголосилось десять броварчан та кілька киян, які спеціально для колядувань приїхали в Бровари. Вивчивши буквально на місці слова відомої колядки «Добрий вечір тобі, пане господарю» та зробивши кілька «репетицій», імпровізований вертеп розпочав свою вітальну ходу.
( Читати далі ). 

6 січня Бровари відвідала пані Тимошенко...

Ми прийшли рівно о 14:30. Народу вже було чимало, зі сцени лунала музика, щось з репертуару Ротару та Повалій, люди зазомбовано зачаровано дивились на... колонки, з яких ця музика лунала. На підході до перехрестя Незалежності та Гагаріна молодим хлопцям пропонували за 40 грн потримати білий прапор з сердечком. Сніг з неба падав поволі, без жодного натяку на хуртовину, яка потім розгулялась під дикі колядки Руслани...
( Читати далі )

Друзі вирішили повеселитись та підзаробити трохи грошенят під Новий рік:
Справжній Дід Мороз приїхав в Бровари!
Як ви думаєте, чому за вікном казкова погода, блискучий сніг, тріскучий морозець і ясне сонце? Та тому що в Бровари завітав Справжній Дід Мороз! Спеціальним чартерним оленячим рейсом прямісінько з Лапландії в місто молодості, краси та снігу завітав Справжній Дід Мороз!
Детальніше - на "Афіші-Бровари"

Вчора на броварському форумі прозвучала ідея провести конкурс "Бровари моїми очима". Учасникам пропонується написати невеличке есе про те, який він/вона бачать наше місто. Не знаю, чи буде цей конкурс започатковано чи ні, але вирішила і собі дещо поміркувати на цю тему, яка для мене нині є досить актуальною... Отже:

Я народилась броварському пологовому будинку, ходила у броварський дитсадок та 10 років навчалась у броварській школі. Я – броварчанка? Мої батьки приїхали у Бровари незадовго до мого народження, я закінчила столичний вуз, а моя перша робота була у київському виданні. Я – не броварчанка?

( Читати далі )

Завтра о 17:00 у колишньому будинку культури «Торгмаш», а нині РК «100» (вул. Красовского, 16) відбудеться презентація книги Дмитра Ратнікова «Моє місто – мій дім». У програмі презентації – зустріч з автором та упорядником, спілкування, автограф-сесія, відгуки перших читачів. Кожному, хто прийде на презентацію – книжка з автографом автора у подарунок. У мене ця книжка вже є. Непогана така, з категорії "must have" для кожного броварчанина, містить цікаві дані як з історії Броварів, так і про сучасний стан міста, почесних громадян міста, символіку, ect. І оформлена прикольно. Для Броварів взагалі безпрецедентно, щоб депутат випустив таку книжку. Може, на днях напишу повноцінну рецензію, а поки що збираюсь сходить на презентацію, цікаво почути, що Ратніков розповість про те, що його спонукало стати броварським письменником, не кожен день бізнесмени беруться за перо (якщо справді цю книгу писав він), та і взагалі не кожень день у Броварах відбуваються книжкові презентації, цікаво, у якому форматі пройде ця. Крім того, не відомо, чи можна буде купити цю книжку у роздріб, бо є інформація, що з цим зараз великі проблеми. Кіоски та книжкові розкладки відмовляються брати її на реалізацію, коли бачать прізвище автора і натякають, що "їм заборонено згори". А якщо ще згадати псевдокнижку "Життя як ізолєнта", яку "хтось" надрукував і розповсюджує по поштових скриньках мешканців, щоб скомпрометувати Ратнікова, то все стає на свої місця.

Ні, ну так не чесно. Я думала, що в нас просто з будинковими тепломережами щось негаразд і через це у мене від початку опалювального сезону температура в квартирі ледь доходить до 18-20 градусів, ходити вдома доводиться у теплій піжамі з колготами та светром під нею та вовняних шкарпетках, бо батареї не гарячі, а просто помірно теплі. А виявляється - ні, щойно температура надворі впала до -15, як батареї враз стали пекучо-гарячими.
Тобто весь цей час я мерзла і ходила з нежитем просто тому що хтось десь "заощаджує за всіх" і закручує вентиль? Мені приходять "подвійні" рахунки за електроенергію, бо мушу користуватись масляною батареєю майже цілодобово, а вчора привезли тіпа-уфо, бо в квартирі дубарь, а це виявляється централізовано регулюється??

ПС: у нас в будинку стоїть загальний лічильник на тепло. тільки я не знаю, хто виставляє на ньому температуру...

Вирішили зробити опитування наших читачів:

Краща українська книжка - 2009: рейтинг читачів «Афіши-Бровари» - 11.12.2009
У рамках постійної рубрики «Афіша-Бровари» рекомендує читати…», ми пропонуємо нашим читачам визначити кращу українську книжку 2009 року. До списку номінантів увійшли, переважно, книги, котрі вже потрапляли в поле зору нашого Інтернет-видання у щомісяних оглядах новинок сучасної української літератури.

"Рагу.Лі" вчора влучно підмітили:

"Монолог вагіни

Давня мрія багатьох броварчан про те, щоб у місті з'явився театр, зробила серйозний крок уперед - минулої неділі, 6 грудня, у Броварах відбулась знакова театральна прем'єра. Новостворена міська молодіжна театр-студія "Світлотінь" поставила виставу білоруського драматурга Андрія Курейчика "Ілюзіон". Для багатьох акторів, задіяних у виставі, це був сценічний дебют, і варто сказати, досить вдалий. Та що там соромитись, це було справді круто. І хай поки що у студії немає власного приміщення з професійним світлом, кулісами та завісами, але є бажання, є готова вистава, є перший аншлаг, перші квіти, перші захоплені оплески, а головне - і в акторів, і у глядачів є відчуття, що театральний рух у Броварах помітно пожвавися і має чималі перспективи!

До речі, якщо цікаво, на сайті "Афіша-Бровари" можна почитати мій репорт + жахливої якості фото ;)

Хтось щось знає про цей проект - http://tvoy-vibor.com.ua?

Як можна було на таку глобальну тему і за такі бабки зняти такий порожняк? Навіть спецефекти не рятують неприємного відчуття змарнованості грошей та часу. Не давайте більше американцям знімати про "вічне" та "загальнолюдське", бо вони знову все перетворять на видовищно-схематичну катастрофу-мелодраму, традиційно американоцентричну і нібито політкоректну.

А про що зрештою були ці 2,5 години голівудських кіношних штампів, неприхованого популізму та непереконливої гри акторів? А головне - навіщо вони зекономили на сценаристах? Досі не віриться, що ТАКЕ можна зняти за 260 мільйонів та ще й у 2009 році...

Ці примітивні діалоги, ці картонні персонажі, цей передбачуваний сюжет - навіщо все це? Що вони хотіли всім цим сказати? Для чого знімали цей фільм? Для кого?

Та найбільше мене мучить питання - як тепер ставитись до всіх тих, хто захоплено відгукувався про цей фільм і радив мені на нього сходити? =)

ПС: заднім числом додала ще кілька записів у цей блог, то ж якщо цікаво - можете подивитись відео про воду у кранах броварчан та почитати мої враження від тренінгу про ЗМІ і вибори

Брат зняв на відео воду, яка тече з кранів у мешканців броварських багатоповерхівок. Спочатку не дуже видно, але у другій половині відео можна чітко побачити, скільки у цій "жовтуватій" воді піску. У мене з крана тече така сама вода, і вже не перший місяць. Тому я беру воду на бюветі...

Цими вихідними побувала на дводенному тренінгу від Інститут розвитку регіональної преси на тему «Редакційні стандарти та правові аспекти висвітлення виборів». Розповідали нам про зміни у законодавстві про вибори Президента порівняно з 2004 роком, про різницю між передвиборною агітацією та політичною рекламою, обмеженнями, які існують для ЗМІ у період виборів, процедуру оскарження дій/бездіяльності ЗМІ, відповідальність за порушення виборчого законодавства, словом багато всякого корисного та цікавого. Всі лектори - фахівці своєї справи: починаючи від медіаюристки Тетяни Голубокої, членкині Асоціації медіа-юристів, та Ніни Кур’яти-Стасів, головного редактора Інтернет-газети "СЕЙЧАС", яка, до речі, запустила проект "Вибори-2010", і закінчуючи Лукасом Ліпінскі, редактором "Газети Виборчої" (Польща).

Тренінг вийшов чудовий, інформативний та ефективний, на відміну від попередніх :) Тому в цілому я задоволена, навіть дуже. Та є одне "але". Все, про що нам розповідали - всі ті "як має бути" (законодавство) і "як може бути" (польський досвід) - на жаль, настільки далекі від нашої реальності, що стає просто сумно. Коли Лукас розповідав, як там у них у Польщі все це робиться, адже по суті вся "Газета виборча" (і це випливає з назви) створена спеціально для висвітлення виборів до, під час і після, хотілося переїхати туди і побути нормальним та повноцінним журналістом у цивілізованій країні. Це звучало як заповітна, однак недосяжна мрія - мрія про справжню журналістику, таку, про яку читав в університеті у підручниках і за яку обрав свій фах, яка живе у серці та в яку вже майже перестав вірити розум. Адже реальність - реальність мого міста і місцевої преси, яка обслуговує виключно інтереси власників - перекреслює будь-які мрії про високі редакційні стандарти та свободу слова, об'єктивність та незаангажованість, чесність та правдивість. І часом справді хочеться поїхати звідси, ага, до Європи, де все це вже давно є, а в глибині душі розумієш, що ще більше хочеться зробити таку саму Європу тут, у рідній країні...

Нарешті у нашої редакції дійшли руки до наших міських книгарень. Довгими зимовими вечорами книжки - дуже і дуже актуальна річ. От ми і зробили огляд для "Афіші-Бровари". На жаль, з сучукрлітом у Броварах справи кепські, окремі позаминулорічні видання купити ще можна, а от свіжачок - зась =) І не рятує ні філіал "КС", ні філіал "Казки". Проте в цілому все не так вже й погано.

Була вчора на тренінгу по написанню грантових проектів у "Дебатній академії". Я наївно думала, нам розкажуть про тонкощі і нюанси, на які звертають особливу та вирішальну увагу грантодавці, поділяться успішним досвідом та "секретами, які спрацювали", покажуть приклади заповнених грантових заявок, які отримали підтримку... Натомість було 5 годин пустопорожніх розмов ні про що, банальних та самоочевидних порад та сумбурної і невпорядкованої навіть у голові лектора інформації. Словом, шкода змарнованого часу та 40 грн...

А минулого четверга занесло мене на конференцію Громадський контроль як фактор розвитку місцевого самоврядування від "ОПОРИ". І теж я наївно думала, що учасникам розкажуть про успішно реалізовані кампанії по громадському контролю у містах, розкажуть юридичні тонкощі і нюанси, які стали вирішальними, дадуть практичні поради з досвіду... Та почали виступаючи з терміну "громадський контроль", а закінчили "що у нас не вийшло, коли ми спробували поконтролювати"... Якби не безкоштовний повноцінний та смачний обід і кава-брейк, то день взагалі пропав би =)

Якось до цього подібні заходи для ГО проходили більш насичено, корисно та ефективно, принамні надихали на активізацію своєї власної діяльності у цій площині. А ці два "міроприємства" розчарували... А теми були НАДактуальними, дуже і дуже потрібними, і справді хотілось почути по суті і конкретно. Ех-ех-ех!..

Як на мене, досить цікавий суспільний проект. Їхня ідеологія мені близька. Організаціям, які беруть у ньому участь, я довіряю. Значить, я - новий громадянин. Правда ж? ;)